BDRip
+223
Голосів: 68
Переклад: Дублированный
Прем'єра: (РФ) 5 марта (2015)
Жанр: Бойовики / Військові фільми / Фільми Драми
Країна: США
Час: 132 мин.
Рік: 2015
Слоган: One Bullet can tell the story
Режисер: Алекс Де Ракофф
Актори:
Плеєр 1 Плеєр 2

Снайпер 2015

Вже стільки списів зламано про набридлу іракської компанії в кінематографі США, що здавалося б тамтешні режисери давно повинні були зрозуміти, що тема ця невдячна і побита. Але раз за разом за неї, як і раніше беруться всі нові постановники. Причому іноді досить імениті. Наприклад, у свій час до неї підступав Брайан Де Пальма, пробував свої сили Пол Грінграсс, намагався народити шедевр Рідлі Скотт, і навіть Кетрін Бігелоу — і та не змогла пройти повз теми. Остання серед інших, між іншим з найбільшим для себе успіхом — у всякому разі, якщо не комерційним то критичним. Але чому то так склалося, що іракська війна на відміну від в'єтнамської не дає кіношникам потрібного натхнення, і національних блокбастерів рівня «Апокаліпсису Сьогодні», «Першої Крові» і «Мисливця на Оленів» на іракському матеріалі якось не виходить...Але незважаючи на це, як я вже зауважив, режисери різних статусів і напрямів продовжують катувати удачу, знімаючи фільми про тривалу антитерористичну компанію американської армії в Іраку. Ось і мастодонт Клінт Іствуд розмінявши восьмий десяток не злякався провалу, взявшись знімати картину нещодавно виданій книзі мемуарів Крістофера Кайла — колишнього американського військовослужбовця і самого крутого снайпера в історії США. Адже і не прогадав «старий ковбой» і на цей раз — його фільм не просто наробив шуму по виході в прокат (що було очікувано -як не як, а знімав сам «брудний Гаррі»!), але став одним з фаворитів минулого Оскарівської церемонії (хоча і залишився без істотних нагород, обмежившись численними номінаціями) і одним із чемпіонів за касовими зборами як в американському, так і в світовому прокаті. При майже 60 мільйоном бюджеті, стрічка Іствуда зібрала касу понад півмільярда доларів! Враховуючи те, що фільм виходив практично без масштабної рекламної компанії властивою Голлівудським блокбастерам категорії А, і відсутність у сюжеті фільму чисто розважального потенціалу, а так само плачевну долю його ідейних і тематичних попередників — це можна вважати прямо таки вражаючим результатом. Навіть якщо «дідусь» Іствуд в майбутньому нічого більше не зніме — на пенсію він зможе піти абсолютним переможцем. І не суть важливо, що недоброзичливці і критики продовжують сперечатися про ідеологічною складовою його «Снайпера» і цінності фільму в історії кіно взагалі і жанру зокрема. Як би там не було, а свій Оскар картина отримала, і великі гроші в прокаті вже зібрала, ставши одним з касових чемпіонів минулого року. А вже одне це гідно поваги. Відомо, що участь в «гарячих точках» змінює психологію людини. Так само зрозуміло, що сучасні збройні конфлікти брудні і мають зовсім іншу, на відміну від заявленої підґрунтя. Вже не секрет, що хімічної зброї в Іраку немає і не було, і що Штати свої там присутністю гарантують собі не стільки безпеку від терористів Аль-Каїди, скільки повні баки нафтових засіки своєї батьківщини. Але штука в тому, що кіно знімалося прозі людини вирішив піти воювати за океан заради своєї країни, з повною і беззастережною упевненістю в свої вчинки і погляд на цю проблему. Іншими словами, вже досить доросла людина (в житті Крістоферу було не 30 як у фільмі, а 25 років, коли він добровільно завербувався в загін «морських котиків» і відправився воювати в Ірак), в ім'я якоїсь благої мети вирішує піддати своє життя небезпеці, залишити свою мрію про життя на родео і цілком присвятити себе служінню Батьківщині. Спокою якій загрожують заморські бойовики...Можливо, якби подібне зняли відразу після 11 вересня, Клінт Іствуд не потрапив під роздачу. Але фільм закономірно вийшов сьогодні, через багато років після тієї жахливої трагедії, яка на багато речей закрила очі американцям, і дозволила верхам почати вторгнення в багату нафтовими запасами країну. Яке триває й нині. А сьогодні багато чого сприймається вже інакше. Тому і персонаж Бредлі Куппера трактується різними людьми по різному. Якщо для одних Крістофер Кайл герой і патріот, то для інших — псих, дітовбивця і ходячий персоналій задорновской жарти «Ти придурок чи з Техасу?» На рахунку реального Кайла, за різними даними, від півтора до двох з половиною сотень убитих. Він був живою легендою (у фільмі герой Купера носить дане прізвисько) ВМС США, за його голову бойовиками навіть була призначена висока грошова нагорода. За час несення служби, Кайл зробив чотири тривалі відрядження в Ірак. Хоча паралельно зі службою обзавівся сім'єю і народив двох дітей. Не знаю як сам Крістофер описував свою сімейно — побутове життя в мемуарах, але в картині Іствуд приділяє цьому багато часу. Дружина Кайла незадоволена тим, що той ризикує собою і їздить у військові відрядження замість того, щоб цілком присвятити себе родині. Каже чоловікові, що його психологія сильно змінилася і замість підтримки всіляко капає чоловікові на мізки. А той навіть пішовши у відставку продовжує їздити в реабілітаційний центр ветеранів іракської і афганської компаній, де спілкується з покаліченими вояками, ходить з ними на стрільбища...Один з них в майбутнім і позбавить Кріса життя... Картина поділена на дві рівні половини. В одній з них герой чоловік і батько, людина в побуті розсіяний і насилу адаптується до мирної, «громадянської» життя. В іншій — влучний стрілець і хоробрий вояка, готовий ризикувати собою заради інших хлопців. Стрічка вийшла психологічної і драматургічно щедро збалансованої: в сюжеті багато гострих епізодів. Наприклад, коли бойовики катують сина на очах батька -мав необережність заговорити з американськими солдатами — окупантами. Або коли Кайл всупереч собі самому змушений вбивати смертників -дітей і жінок, прущ на армійські патрулі з гранатами і фауст-патронами...Бредлі Купер зіграв суперечливого, складного персонажа. Але академіки чомусь не оцінили його гру. Та й інші номінації проігнорували (кращі: фільм, сценарій-адаптація, звук і монтаж). Власне, єдиний отриманий Оскар фільму Іствуда приніс монтаж звуку — не найпрестижніша номінація... Мені як іноземцю важко сприймати картину з національної точки зору, але якщо розглядати «Снайпера» (у нас в прокаті оригінальна назва чому скоротили, ймовірно вважаючи що ми Америку не любимо) як бойовик або драматичний трилер — у Клінта Іствуда вийшов міцний фільм вимираючого нині жанру (біографічна драма заснована на книзі головного героя)... Зайняті у фільмі актори виклалися по повній програмі. Бредлі Купер зіграв свою кращу роль, Сієнна Міллер постала в нетиповому для себе амплуа, створивши образ нещасної в шлюбі з чоловіком — воїном жінки... У фільму більше плюсів ніж мінусів, і якщо дати «Снайперу» шанс, то він вас не розчарує. 9 з 10 .